Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці . Він виник ще в 20 – ті роки ХХ сторіччя в США . Його називали також методом проблем, і пов”язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті , які розроблені американським філософом і педагогом Дж.Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпатріком.
Все , що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де та як я можу ці знання застосувати – ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.
Проект – сукупність певних дій, документів , текстів для створення реального об’єкта , предмета, створення різного роду теоретичного продукту.
У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання , умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення .
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну , парну , групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу . Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning ) підходом до навчання . Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми , яка передбачає, з одного боку , використання різноманітних методів , засобів навчання , а з іншої, інтегрування знань , умінь з різних галузей науки , техніки, технології , творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається , «відчутними» , тобто конкретне розв’язання теоретичної проблеми, конкретний результат практичної , готовий до впровадження .
Основні вимоги до використання методу проектів
- Наявність значущої в дослідницькому , творчому плані проблеми/ задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад , дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу ; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однакової проблеми ; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище, проблема використання існуючого програмного забезпечення для розв’язання різних задач тощо).
- Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону , про чинники , які впливають на цей стан , про тенденції , які простежуються в розвитку даної проблеми ; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій ; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, рекомендації про впровадження та використання педагогічних програмних продуктів тощо).
- Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів .
- Визначення кінцевих цілей спільних / індивідуальних проектів .
- Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом .
- Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів) .
- Використання дослідницьких методів : визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування , обговорення методів дослідження , оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних , підбиття підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкового штурму» , «круглого стола» , статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо) .
- Результати виконання проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відео фільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп’ютерна газета , альманах, Web - сторінка тощо). Метод проектів, навчання в співпраці знаходять все більше поширення в системах освіти різних країн світу . Причин тому кілька , і коріння їх не тільки у сфері власне педагогіки , але , головним чином, у сфері соціальній :
1) необхідність не стільки передавати учням суму тих або інших знань , скільки навчити одержувати ці знання самостійно , уміти користуватися придбаними знаннями для розв’язування нових пізнавальних і практичних задач ;
2) актуальність одержання комунікативних навичок і умінь, тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера , виконавця, посередника тощо);
3) актуальність широких людських контактів , знайомства з різними культурами, різними точками зору на одну проблему ;
4) значущість для розвитку людини уміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти; уміти їх аналізувати з різних точок зору , висувати гіпотези, робити висновки .
Якщо випускник школи набуває вказані вище навички й уміння, він виявляється більш пристосованим до життя , яке змінюється , орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах.
Проектна діяльність останнім часом все ширше входить у навчальний процес. Але постають питання :
- Як правильно її організувати ?
- Як спланувати все так , щоб не помилитись , не відштовхнути , а , навпаки , зацікавити учня, захопити його процесом навчання ?
Саме цьому і вчить програма Intel . Навчання для майбутнього , у чому я переконалася на власному досвіді . Ця програма допоможе вчителям та учням освоїти нові технології та використовувати їх в навчальній діяльності згідно з державними стандартами . Програма сприяє підготовці вчителя сучасного типу , вчить його не тільки користуватися комп’ютером , але й повною мірою використовувати його потенціал у навчальному процесі , створюючи урок дійсно сучасним , інформаційно-насиченим і цікавим для дітей .
За допомогою програми Microsoft PowerPoint можна створювати чудові презентації , які знайдуть своє застосування на різних етапах вивчення теми : під час вивчення нового матеріалу , для узагальнення знань, для перевірки засвоєння знань учнями . Принцип роботи програми PowerPoint нагадує роботу слайдоскопу . PowerPoint дозволяє створювати власні тематичні слайди на екрані монітору . І всі вони є не лише кольоровими, а й різними текстами , малюнками , анімацією (вихід літер, блочне чи порційне подання матеріалу , звукове оформлення тощо ) .
За допомогою програми Microsoft Publisher можна як мінімум створити власні веб-сайти з будь-якої теми . Також можна вставити сторінку з розрахунками чи діаграмою, створені в Microsoft Ехсеl , використовуючи Майстер діаграм . Однак Ехсеl дозволяє працювати не тільки з числами . Дивно , але факт – тут наявні спеціальні функції , за допомогою яких можна обробляти й текст : знаходити потрібні символи в тексті , вилучати їх . записувати у визначене місце тексту тощо .
Застосувати всі ці можливості у своїй роботі вчить програма Intel - Навчання для майбутнього .
Розвиток навичок високого мислення
Розпочинати проектну діяльність слід із визначення й чіткого формулювання ключового й тематичних питань . Вони допомагають розвитку в учнів навичок творчого й критичного мислення , розуміння основних концепцій теми . Саме тому ключове й тематичне питання будуть основними під час розробки змісту та стратегій усього навчального проекту. Ключове та тематичні запитання навчального проекту відображають основну концепцію навчальної теми ; ведуть до серцевини , суті ( сутності ) навчального предмету ; постають знову і знову впродовж вивчення теми ; піднімають нові важливі питання , пов’язані зі змістом вивченого ; не мають очевидної , «вірної» відповіді ; сформульовані так, що провокують зацікавленість учнів .
У чому полягає різниця між ключовим запитанням та тематичними запитаннями ?
Ключові запитання :
- широко охватні ;
- здійснюють зв’язок між навчальними предметами , між окремими темами уроків .
Приклад : Як конфлікт призводить до змін ?
Тематичні запитання :
- пов”язані з конкретною темою, розділом програми чи уроку ;
- підтримують , конкретизують , поглиблюють та продовжують ключові ;
- стосуються реального життя учнів , міста , країни .
Приклад : Як природні катаклізми впливають на еволюцію ?
Ключові та тематичні запитання сприяють розвитку навичок мислення високого рівня : вимагають від школярів порівняння , аналізу , інтерпретації та оцінювання фактів та подій . Вони допомагають учителям сфокусувати увагу учнів на найважливіших темах всього шкільного курсу :
- Вони піднімають такі важливі питання , які зустрічаються в декількох навчальних предметах : математиці , хімії , фізиці , літературі, історії тощо .
- Вони спрямовані на висвітлення та вирішення головних проблем , концепцій, інтересів, питань та тем , які потім будуть повторюватись і в інших уроках .
Також ключові запитання :
- Спонукають учнів до виявлення смислу під час вивчення подій і тем , які висвітлюються в курсі .
- Стимулюють розвиток уяви .
- Пов’язують предмет вивчення з їх власними ідеями і досвідом .
- Допомагають їм порівнювати , аналізувати , критично ставитись , шукати аналогії .
- Викликають цікавість , бо написані зрозумілою учням мовою та відповідно до їх віку .
- Дозволяють учням самовиразитися .
- Примушують учнів досліджувати велику кількість можливих варіантів , оскільки не існує однієї „ вірної „ відповіді .
- Спонукають до детального обговорення , дискусій та досліджень , що готує їх до подальшого пошуку істини .
Тематичні запитання з різних навчальних предметів , різних проектів можуть поступово досліджувати і пояснювати різні аспекти ключового питання .
Коли ви вже визначились із ключовим і тематичними питаннями , слід приступити до планування . План Навчального проекту має включати такі розділи :
1.Автор Навчального проекту .
2.Опис проекту .
1) Назва проекту.
2) Основні питання .
3) Стислий опис .
4) Навчальні предмети , з якими пов”язаний ваш Навчальний проект .
5) Класи , яких стосується ваш Навчальний проект .
6) Державні освітні стандарти та навчальні програми .
7) Навчальні цілі та очікувані результати навчання .
8) Опис діяльності учнів .
9) Приблизний час, необхідний для реалізації Навчального проекту .
10) Вхідні знання та навички .
11) Матеріали та ресурси .
12) Додаткове приладдя та витратні матеріали .
13) Ресурси Інтернету .
14) Диференціація навчання .
15) Оцінювання знань та вмінь учнів .
16) Ключові слова .
Перш ніж починати роботу над проектом, учитель має чітко визначити тему, сформулювати ключове та тематичні питання , тобто скласти план проекту .
Наступним етапом є розроблення критеріїв оцінювання кожного виду робіт: створених презентацій , публікацій , веб-сайтів . Учні мають знати , що все це не просто розміщення інформації . а кропітка робота , яка вимагає ретельної обробки знайденого матеріалу , вичленовування головного з безлічі інформації , аналіз, синтез , дотримання логіки викладу інформації . грамотного написання та оформлення , використання комп”ютерних технологій тощо .
Коли це все готове – можна приступати до роботи з учнями . Головне – кожен має бути задіяним : кореспондент , фотограф , консультант , оператор набору , редактор тощо .
Апробація методу проектів у сучасних умовах показує, що з його використанням ефективність процесу навчання та виховання збільшується. Він дає змогу реалізувати низку найважливіших теоретичних положень, відкриває нові можливості у програмуванні навчально-виховного процесу. За допомогою методу проектів здійснюються міжпредметні зв’язки та здобуваються знання через взаємодію учнів між собою та вчителем, що є дуже важливим для формування інтелектуальних здібностей учнів, особливо в умовах профільного навчання ( якщо проект виконується з профільних дисциплін).
|